егегей

най най на на
ой прийшла вееесна!!
голову заповнюють плани, мрії
втім це природньо)
так хочеться жити, плавати, танцювати...
мооре. мооре хочу. байк хочу. круізер..або фікс
хеей гроші сміття але тільки після того як вел зберу)
пишу плани на майбутнє, що обов"язкове до виконання)
з сироїдінням поки зачекаємо
план К має вистрілити.потрібно виносити. трошки. не довго але гарно) 
акторське обов"язково! піано не обговорюється. матеріали до біса дорогі.
але у юності нема віку.
 що таке 80 років - це 20 потім ще 20 іще 20 і ще 20) ось
дотримуюсь плану
але одній важко, Ісусе лиш на тебе надія

знову

..за старе..
ні.
сьогодні говорили про флірт.про невинний флірт.
по суті це нічого не значить. але навіщо люди фліртують? аби привабити особину протилежної статі . на зразок тваринних шлюбних танків.тобто передбачає статеві стосунки
намагалась викрити себе в цьому,  щось не виходить
з одного боку -  мене ставить в ступор флірт з незнайомою людиною, якій не довіряю взагалі
але коли відчуваю довіру і суто дружні стосунки,
все залежить від сприйняття
заплуталась остаточно

розберусь - допишу

щіт

вже котрий раз я впевнююсь, що вода камінь точить, чи думки\бажання матеріалізуються..
коли так хочеш чогось, намагаєшся переробити людину під себе, змінити її ставлення, емоції, думки.. натикаєшся на стіну супротиву.. страждаєш через це. розчаровуєшся. знову довіряєш. знову зневірюєшся.. врешті організм не витримує таких мікро-суїцидів і  змиряється.
пусто і порожьо,клінічна смерть. як дика пустеля..
далі... приходиь весна і світ оживає, прокидається, заново вчится любити, довіряти.. і коли все так чудово...тільки навчилась заново..
ні з того, ні з сього .зненацька ВОНО !
велике і незрозуміле. непевне, як снігова лавина обрушується на новий світ і начисто все руйнує....підминає під себе, впокорює
і ти стоїш...не знаючи, що робити з миттєвим шоком. панічно відшукуючи розбите і заховане минуле.. намагаючись вряувати, вже таке далеке, понівечене тепрішнє

навчи мене, що робити, як казати, куди бігти...
життя складне

ревність?

як пояснити ревність пасивну?
коли не ревнуєш, а просто переживаєш за близьку людину, намагаєшся вберегти
ти довіряш людині і водночас ревнісно ставишся
отаке безумство

внд

зима
але вогонь горить вічно
іноді ледь жевріє
але один погляд, один дотик може розпалити вогнище
величезне джерело енергії
яка вичерпається не скоро

але не підтримуючи багаття, воно згасає
так не хочу..
проте хочу щоб лишалось як було.

 вірю не дарма

так

все стається для чогось.
і це сталось для чогось.
важко відчувати роздвоєння
на принципово-моральне і чуттєво-бажане
для чого?
розібралась в собі, а тепер сама все заплутала
якби сталось
було б ідеально
тепер розум радіє
а відчуття шкодують
хочу притупити відчуття і лишити по старому

тільки змінила своє ставлення
тільки привчила себе ставитись так

а могла б повірити
хотіла б повірити
але відчуваю, нічого доброго не вийде
та й поганого
взагалі нічого

тепер бачу, те чого так хотілось
стається, але нічого доброго не приносить.
занадто довірлива, легковірна

маленька дитина якій не вистачає братерської любові

*ланцюжок спростовуючий

завіяло якось насіння Довіри у лоно душі
і поросло могутнім міцним деревом
та й  вродило плодами Кохання
аж раптом налетіли вітри Заздрощів і Спокус
лишивши по собі дрібні насінинки Сумніву,
вітри пригнали хмари, що окропили дерево дощем Підозр
і проросло насіннячко Ревнощами
та проросло таким довгим і цупким корінням,
що заглушило колись міцне могутнє дерево
і почало воно всихати,
осипати плоди і листя
допоки не скінчилися останні краплі довіри

невеличке спростування загальноприйнятих стереотипів:
 ревність = кохання

переоцінка

Карпати..тільки завдяки горам справді відчуваєш літо...тільки чомусь не Кримські а саме Карпати..
коли нестерпно довго дряпаєшся на вершечок, вдихаючи шкірою сонце...
згодом, з полегшенням ніжишся на кучерявому килимі чебрецю, дозволяючи відпочити втомленим м"язам . і просто п"янієш від пряного гарячого аромату, змішаного з диким норовливим гірським повітрям.
нічого не хочеться..крім як лежати далі, відчуваючи себе частиною іншого світу, світу природи,
не матеріального розпусного...а дечого безмежного, нескінченного..де панують інші енергії...де  свої закони. де ти вдихаєш сонце і смієшся вітром, де дощі - народжують блискавки, що стогнуть громами. Це інша матерія, інша територія. Заборона для фальші, для синтетичних почуттів, для лицемірних поглядів і чорних сердець.
гроші гроші гроші
лицемірити, аби здобути зв"язки
лицемірити, аби здобути роботу
лицемірити, аби вибратись із багна до зірок

і вже під зірками помітиш порожнечу і не зможеш позбутися..
але..

кинули

кинули в мене камінь, довго він летів, може й досі летить.
кинули камінь, пожбурили із шаленою силою
зі швидкістю світла.
така собі дуель. розмова віч-на-віч
довга дорога йому до мене
між нами  тисячі світових років
варто лиш усвідомити, прийняти,
це станеться миттєво
десь у сонячне сплетіння
рвучи шкіру, м"язи і нерви
кришачи ребра і хребет
вирвавши з м"ясом моторошно великі шматки серця ..
вже такі рідні стали
чи різні.
Ісусе, я знала, що буде важко... але ж не так!!!
Ти не даєш, того, з чим ми не впораємось..і я впораюсь!
із Твоєю любов"ю в серці

тишком-нишком

закралася в серце надія
і посадила зерня сподівання
проросло паростком натхнення
розквітло щастям
і вродило талант

надія народжується з любові

5

стояла я і їхала в метро
стояла і дивилася в вікно
нічого незвичайного
проте одна червона наліпка
наштовхнула на роздуми..
 "50М ми працюємо для вас!"
їхала і думала про теперішнє і майбутнє
ким будемо
що буде
коли передрукують на "60."
матиму вже 27 років
буду з чоловіком
чи ні
буду працювати
чи ні
буду з дітьми
чи ні
чи будемо взагалі
уявила себе за 10 років

стояла я і їхала в метро
стояла і дивилася в вікно
і бачила червону наліпку
і ляпку фарби на вікні
рекламку напів-стерту
чи бачила я це
колись
чи  снилося мені
чи пригадаю мрії і надії
колишніх літ
навряд
бо час найкращий лікар
істина простіша за світ
як не крути все повернеться
і ми не вічні

чи щасливі
чи відомі
чи багаті

ми не вічні

літо

ох літо вже!!
перше зно здали)
чому смайлик? бо останнє завдання - написати твір :D
тема "зміни - найцікавіше в житті"
потрібно було підтвердити чи спростувати ..але ж я таке накрутила, що аж цікава реакція на мій брєд
пишу мовою і словами оригіналу, бо ж чернетки віддають..
то ви теж зацініть:

Отже почнем.
Зміни. Що ж це?
На мою думку, це безперервний вічноплинний процес, що неминуче слідує за всім живим, зокрема, кожним з нас. Впродовж життя, міняється все, проте з різною періодизацією, враховуючи особливості матерії. Не лякайтесь, зараз поясню: секунди змінюють хвилини, хвилини змінюють години, години змінюють дні, їх змінюють доби, тижні, місяці, роки, десятиліття....і це безкінечно. Це - матерія часу.   Тут сенс в тому, що відлік колись почався і до цієї миті процес неперервний. Тобто з одного боку, час не змінюється: "Єдиний, хто не змінюється - час..", за Ліною Костенко; а з іншого - змінюється з плином кожної секунди.
також можна говорити про зміну поколінь на нашій планеті. Я уявляю це собі, як глобус зі зміїною шкірою, яка безперервно відлущується і поступається місцем новій - не кращій, і не гіршій, просто новій. Проте ці зміни ніяк не впливають на орбіту, на рух Сонця і обертання навколо своєї осі. Маю на увазі, що в будь-яких змінах є свій стержень, щось незмінне, якась невмируща ідея, "скелет", так би мовити.

тут я подумала "шо це за брєд?подумала, і почала заново...

Зміни. Кажуть, ас проходить - люди не міняються. Брешуть, або не знають правди.

тут я знову подумала "щось не те.." і почала знову .
хоча вже на чистовику - все об"єднала, воно навіть якось логічно послідовно вийшло)

Насправді все міняється. Незмінний лише Бог.
На мою думку, якщо існують зміни - ними Хтось керує.
Хтось керує секундами, хвилинами, годинами - матерією часу (доречі, хто скаже коли почався відлік часу?), зміною погодних умов, атмосферного тиску, температури, вчасною зміною сезонів, припливами-відпливами, польотом птахів, думками людей.
Обов"язково має існувати вісь Всесвіту, основа змін.
Єдине раціональне пояснення присутності  порядку і відсутності хаосу в змінах - це наявність чогось єдиного, цілісного і вічного. Адже, чи може зараз хтось знайти людину, що жила, скажімо, тисячу, чи хоча б двісті років тому? Шукайте - не знайдете.
Але все це було, про все це спокійно можна дізнатись і все це мимоволі впливає на нас, на нове, тою, чи іншою мірою, свідоме покоління. Тому, що саме нам творити майбутнє, і ніякою владою цього не змінити. Наразі ми навчаємося, набираємося досвіду, щоб в зазначений час виистрілити прямо в ціль і робити свою справу добре, міняючи світ, роблячи його яскравішим, чистішим, кращим. Побороти лінь, наркоманію, алкоголізм, байдужість, несмак. Змінити насуплені вирази на посмішки. Проявляй творчість, креатив, гострий розум, люби  людей і всі помітять тебе і належно оцінять.
Як висновок, процитую Григорія Сковороду : "Хочеш змінити світ - почни з себе".

P.S. Не мала за мету когось вразити, образити, чи психічно вплинути(реально зайве написала), лише писала власні думи, мрії, сподівання.....Кінець.

дачновеснянемарення

навесні дуже складно себе обдурювати. практично неможливо. Те, що взимку ще було прийнятним - навесні не лізе в жодні двері. переслідують дурні навіжені думки, які взимку вважались безумством і повним безглуздям!
як від себе сховатись? куди залізти?!
як же важко бути людиною..мені важко!..те, що я насправді відчуваю, переживаю - глибоко всередині, а назовні - просто маска. те, бажане тобою в певний момент. знаю, це тупо!
Ще тупіше - все підкоряється весні
 взимку я менше писала..ні! хоча не менше ..проте не так щиро. я трохи зневажаю себе за це підкорення.
чому так складно мені? не хочу стосунків, але природа наша дуже сильна! я роблю виклик природі і насміхаюся з таких тимчасових імпульсів. іноді виникає необхідність в комусь поряд, це мабуть, таким чином, компенсується відсутність батька. так хочеться просто бути поряд, хоча б в одній кімнаті.. просто бачити. Фу слюні-соплі!
останнім часом захопилась критичним самоаналізом..

вчора 22:47

дійшло

нещодавно була у нас пара з БЖД і я довго ржала, коли вчитель серйозно казав, що люди, які будують власний світ - замкнені, невпевнені, ображені на світ створіння.
якось раптово згадала свої писульки, ось тут, про міркування на тему власного світу, трохи стало не по собі..але насправді, це всього навсього нездійсненні мрії, які не мають будь-якого реального підґрунтя.
і всі люди, насправді, мають право мріяти і бажати кращого.   проте, нажаль, маючи таке право, найчастіше, ігнорують його.
в нашій країні тільки те й можна, що мріяти...оце й усе

существуют некоторые вещи, которые затмевают все

територія

ну що ж нарешті насправді прийшла весна) дахи чекають нас! нарешті встаю рано, пробіжка.і так круто!
нещодавно зрозуміла, що досить самодостатня людина.. не залежу від друзів, від спілкування.. одній навіть краще..)хм маніячка..)
добре, що в мене є "сестри" вони прикольні)
проте наразі ми йдемо трохи різними стежками..трохи різні пріорітети, принципи, інтереси, мета..
проте я впевнена, що це назавжди) хто шарить - зрозуміє)
іноді думаю, а що, якби я виросла в іншому районі, за інших умов?наприклад в Шевченківському, чи Печерському? який мала б характер? які думки?
бо останнім часом мене не влаштовує свій характер..я занадто м"яка, коректна кщо хочете, повсяк час я пофігістка, мені шкода людей, я боюсь образити, і мене просто вбиває, коли інші з цього приводу не переймаються!
а ще останнім часом я стала трохи занудна..хаха просто блог самоаналізу якийсь!))
треба більше читати! більше дізнаватись! гарно вчитись,  бо потрібні гроші!
а ще вірю в Бога і щиро намагаюсь жити !  це так складно.. усюди якісь приманки..вони крадуть твої думки і плюндрують трохи. проте я вірю!
ну ґаразд) піду кров здам, поки ще з голодухи не помер.)  

hard

життя складне складне просте життя
люди дурні дурні зневірені люди
створіння які не мають душі а тільки тваринні інстинкти
любов не любов дружба не дружба правда брехня
якщо не з"їду з котушок то вже добре

всіх урочисто запрошую до мого нового світу
це можливо лише в книжках
завжди прагну вище ризикованіше
але так не буде завжди
мені потрібен мудрий покровитель наставник
я мале дурне дитя
не виживу в жорстокому світі
помру на першому повороті
а може просто боюсь
боюсь самостійності відповідальності
може сама ні на що не здатна
досить
ще один рядок
думки в клубок
потягніть за мотузок

отак і живем..

не навмисно

хай пробачать мене феміністки та й просто слабка стать..
але вкотре чоловіки виграють в протистоянні статей! вони завжди розумніші, кмітливіші ,жорсткіші, витриваліші. а яка роль жінки-дівчини ? сидіти вдома, чекати мисливця зі здобиччю? дивитись за дітьми і прати білизну?
чому дівчата хлопців сприймають не так, як хлопці дівчат?!
чому коли я хочу просто дружити , всі шукають якийсь підтекст?!
ладно пишу вже шопопало.. капець галімо мені всередині десь..
не знаю можливо просто не варто було...
все прямую до мети!! вчуся!!
задрот? ну то й гаразд. вийду на степендію.. куплю собі камеру і буду щаслива..
ні з кимось.то хоч одна.
в пошуках натхнення на край світу.. за будь яку ціну
звідки тільки такі слова беруться
а з чого все починалось
пробачте все ж
до кращого

..ні ! не одна..

хм

весна.. весна..весна..
воно б радіти, співати кожною клітинкою, усім тілом...
але щось мені муляє, як тінь на обличчі,  відчуваю  гнітючу ситуацію сьогодення..
що далі? як жити? хіба можливо?
розбийте цей неправильний світ, звільніть мене з-за ґрат! побудуйте новий, справжній..
якби могла, сама  усе б віддала за цей світ, за нове буття без страху і сумнівів, де є життя..
хочу революцію!!!
хочу щастя..

!!!

сьогодні я з"явлюсь на світ:)
через 1 год 54 хв, себто об 11:45
так приємно, ще не народилась, а вже подарунки: In God we trust.
цілих 17 років) ще всього один крок до повноліття!)

весна весна. весна! ВЕСНА!!! природа оживає, в деревах починає вирувати їх кров! давати сигнали пташечкам, вивіркам, черв"ячкам себто прийшла весна! радійте!!
і всі радіють! всі люблять!! сонце любить залишки снігу, він не витримує палкості і тане, даючи життя проліскам, підсніжникам, первоцвітам! сонечко і їх любить:)
вони з вдячністю приймають любов і дарують її закоханим..
пташечки   гомонять про перемогу життя над смертю,  що мороз поступився місцем весні -  ніжній дівчині з вплетеними квіточками у волосся.
вона - символ любові, зародження нового життя.
де вона проходить - там пружно набухають бруньки ,готові дати життя листочкам
все робиться заради життя..
пташечка любить пташечку заради життя, білочка любить білочку, їжачки любляться  даруючи життя..
навіть вітерець дихає любов"ю! від його любові сходять лавини, розпливаються в повноводді річки, даючи життя землі.
всі прокидаються від короткочасної смерті, від зимового оціпеніння.
в душі - світло, в серці - вогонь, з губ не сходить посмішка.. в голові передчуття великого..
навіть сни просякнуті любов"ю..

з весною приходить натхнення, прагнення дивувати, творити, жити!
і, здається так буде завжди! хочеться дарувати любов ! всім!! аби не відштовхували


Кся, з Днем Народження! ти коли читаєш, хоч подавай знаки!^^