егегей

най най на на
ой прийшла вееесна!!
голову заповнюють плани, мрії
втім це природньо)
так хочеться жити, плавати, танцювати...
мооре. мооре хочу. байк хочу. круізер..або фікс
хеей гроші сміття але тільки після того як вел зберу)
пишу плани на майбутнє, що обов"язкове до виконання)
з сироїдінням поки зачекаємо
план К має вистрілити.потрібно виносити. трошки. не довго але гарно) 
акторське обов"язково! піано не обговорюється. матеріали до біса дорогі.
але у юності нема віку.
 що таке 80 років - це 20 потім ще 20 іще 20 і ще 20) ось
дотримуюсь плану
але одній важко, Ісусе лиш на тебе надія

знову

..за старе..
ні.
сьогодні говорили про флірт.про невинний флірт.
по суті це нічого не значить. але навіщо люди фліртують? аби привабити особину протилежної статі . на зразок тваринних шлюбних танків.тобто передбачає статеві стосунки
намагалась викрити себе в цьому,  щось не виходить
з одного боку -  мене ставить в ступор флірт з незнайомою людиною, якій не довіряю взагалі
але коли відчуваю довіру і суто дружні стосунки,
все залежить від сприйняття
заплуталась остаточно

розберусь - допишу

щіт

вже котрий раз я впевнююсь, що вода камінь точить, чи думки\бажання матеріалізуються..
коли так хочеш чогось, намагаєшся переробити людину під себе, змінити її ставлення, емоції, думки.. натикаєшся на стіну супротиву.. страждаєш через це. розчаровуєшся. знову довіряєш. знову зневірюєшся.. врешті організм не витримує таких мікро-суїцидів і  змиряється.
пусто і порожьо,клінічна смерть. як дика пустеля..
далі... приходиь весна і світ оживає, прокидається, заново вчится любити, довіряти.. і коли все так чудово...тільки навчилась заново..
ні з того, ні з сього .зненацька ВОНО !
велике і незрозуміле. непевне, як снігова лавина обрушується на новий світ і начисто все руйнує....підминає під себе, впокорює
і ти стоїш...не знаючи, що робити з миттєвим шоком. панічно відшукуючи розбите і заховане минуле.. намагаючись вряувати, вже таке далеке, понівечене тепрішнє

навчи мене, що робити, як казати, куди бігти...
життя складне

ревність?

як пояснити ревність пасивну?
коли не ревнуєш, а просто переживаєш за близьку людину, намагаєшся вберегти
ти довіряш людині і водночас ревнісно ставишся
отаке безумство

внд

зима
але вогонь горить вічно
іноді ледь жевріє
але один погляд, один дотик може розпалити вогнище
величезне джерело енергії
яка вичерпається не скоро

але не підтримуючи багаття, воно згасає
так не хочу..
проте хочу щоб лишалось як було.

 вірю не дарма

так

все стається для чогось.
і це сталось для чогось.
важко відчувати роздвоєння
на принципово-моральне і чуттєво-бажане
для чого?
розібралась в собі, а тепер сама все заплутала
якби сталось
було б ідеально
тепер розум радіє
а відчуття шкодують
хочу притупити відчуття і лишити по старому

тільки змінила своє ставлення
тільки привчила себе ставитись так

а могла б повірити
хотіла б повірити
але відчуваю, нічого доброго не вийде
та й поганого
взагалі нічого

тепер бачу, те чого так хотілось
стається, але нічого доброго не приносить.
занадто довірлива, легковірна

маленька дитина якій не вистачає братерської любові

*ланцюжок спростовуючий

завіяло якось насіння Довіри у лоно душі
і поросло могутнім міцним деревом
та й  вродило плодами Кохання
аж раптом налетіли вітри Заздрощів і Спокус
лишивши по собі дрібні насінинки Сумніву,
вітри пригнали хмари, що окропили дерево дощем Підозр
і проросло насіннячко Ревнощами
та проросло таким довгим і цупким корінням,
що заглушило колись міцне могутнє дерево
і почало воно всихати,
осипати плоди і листя
допоки не скінчилися останні краплі довіри

невеличке спростування загальноприйнятих стереотипів:
 ревність = кохання