Як складно бути корисним у світі! Скільки різноманітних професій чекають на своїх майстрів! Як важко знайти ту професію, якої прагне душа!
Ці тезиси хвилюють мене останнім часом найбільш. А що, як не вийде в мене малювати як великі майстри Леонардо да Вінчі, Ренуар, Рафаель, Мане? А що, як не зможу реалізувати свої можливості? Що тоді?
Як на мене, це риторичні питання, тобто ті, які не мають відповідей...хіба, що поки..
Наразі моя професія - це студент, учень життя, учень у світі Мистецтва, Краси, Креативу та Індивідуальності...В дуже особливому, неповторному світі, такому незрозумілому оточуючим, простим людям, у яких більше розвинена ліва півкуля мозку: тобто дивлячись на дерево - вони бачать тільки дерево...
Скільки на дереві листочків, зморщечок, тріщинок - стільки думок в моїй голові, стільки планів на майбутнє, але жодної впевненості у майбутньому. Де я хочу жити? Ким працювати? Який Вищий Навчальний Заклад зможе мені запропонувати те, чого я прагну в житті? Що я можу запропонувати світові?
Знову запитання..Вічний пошук відповідей..Я ХОЧУ бути корисною! Мати мету в житті та докласти зусиль щодо її втілення! Хочу грати на фортепіано, в театрі, займатися художньою фоографією, графікою.. Мати гарний прибуток від того, що приносить мені задоволення...Прагну бути гарним фахівцем в різних жанрах. Хочу вивчити досконало англійську мову.
Хочу, хочу, хочу...А що я можу? Що можливо виконати? Як можливо вижити в нашій країні?!
Дізнаєтесь відповідь - обов`язково просвітіть мене, бо я таки не вкурсі! А поки що, я буду будувати країну своєї мрії у себе в серці.
Це буде країна звичайних людей, із звичайними людськими проблемами, з переживаннями, з розчаруваннями та втіхами, але це будуть щасливі люди !
Не важливо, яким чином щасливі, тому що щастя - це загальне поняття, всеохоплююче.
В моїй країні не буде заздрощів, брехні, ліні...Люди будуть з чистими серцями та думками. А я хочу займати місце звичайного громадянина цієї країни...
Агов!щось мене не туди занесло..Політ свідомості, щоб його! Час прокинутись! Утопія не можлива! Це - невід`ємна складова нашого грішного світу. В нашому випадку - можна тільки змиритися з цим, і намагатися вижити, намагатися не загубитись, не втратити свого обличчя! Багато хто ламається на пів-дорозі, багато хто і не починає йти у правильному напрямку, а пускає все за течією: та...хай буде, як буде...
Але якщо ти почав свій шлях проти течії, не зупиняйся! Не дай себе зламати! Зацькувати, як небезпечного звіра...Спробуй щось змінити в нашій країні,
але спочатку в своєму серці.
Ці тезиси хвилюють мене останнім часом найбільш. А що, як не вийде в мене малювати як великі майстри Леонардо да Вінчі, Ренуар, Рафаель, Мане? А що, як не зможу реалізувати свої можливості? Що тоді?
Як на мене, це риторичні питання, тобто ті, які не мають відповідей...хіба, що поки..
Наразі моя професія - це студент, учень життя, учень у світі Мистецтва, Краси, Креативу та Індивідуальності...В дуже особливому, неповторному світі, такому незрозумілому оточуючим, простим людям, у яких більше розвинена ліва півкуля мозку: тобто дивлячись на дерево - вони бачать тільки дерево...
Скільки на дереві листочків, зморщечок, тріщинок - стільки думок в моїй голові, стільки планів на майбутнє, але жодної впевненості у майбутньому. Де я хочу жити? Ким працювати? Який Вищий Навчальний Заклад зможе мені запропонувати те, чого я прагну в житті? Що я можу запропонувати світові?
Знову запитання..Вічний пошук відповідей..Я ХОЧУ бути корисною! Мати мету в житті та докласти зусиль щодо її втілення! Хочу грати на фортепіано, в театрі, займатися художньою фоографією, графікою.. Мати гарний прибуток від того, що приносить мені задоволення...Прагну бути гарним фахівцем в різних жанрах. Хочу вивчити досконало англійську мову.
Хочу, хочу, хочу...А що я можу? Що можливо виконати? Як можливо вижити в нашій країні?!
Дізнаєтесь відповідь - обов`язково просвітіть мене, бо я таки не вкурсі! А поки що, я буду будувати країну своєї мрії у себе в серці.
Це буде країна звичайних людей, із звичайними людськими проблемами, з переживаннями, з розчаруваннями та втіхами, але це будуть щасливі люди !
Не важливо, яким чином щасливі, тому що щастя - це загальне поняття, всеохоплююче.
В моїй країні не буде заздрощів, брехні, ліні...Люди будуть з чистими серцями та думками. А я хочу займати місце звичайного громадянина цієї країни...
Агов!щось мене не туди занесло..Політ свідомості, щоб його! Час прокинутись! Утопія не можлива! Це - невід`ємна складова нашого грішного світу. В нашому випадку - можна тільки змиритися з цим, і намагатися вижити, намагатися не загубитись, не втратити свого обличчя! Багато хто ламається на пів-дорозі, багато хто і не починає йти у правильному напрямку, а пускає все за течією: та...хай буде, як буде...
Але якщо ти почав свій шлях проти течії, не зупиняйся! Не дай себе зламати! Зацькувати, як небезпечного звіра...Спробуй щось змінити в нашій країні,
але спочатку в своєму серці.
Гарно!
ВідповістиВидалити